МІСІЯ НА СХОДІ В ЗОНІ АТО

З благословення Преосвящених владик Степана (Менька), ЧНІ Екзарха Донецького, Йосафата (Говери), Екзарха Луцького. На славу Божу, відбулася чергова Свята Місія.

«МИЛОСЕРДЯ ЗАЧИНАЄТЬСЯ ТОДІ,

КОЛИ В ДУШІ ЗЯВЛЯЄТЬСЯ ВЗАЇМНА БІЛЬ ІЗ СТРАЖДАЮЧИМ»

(Св. Августин)

Іду слідами ієромонахів василіян: мені пощастило четвертий раз завітати до монастиря у с. Званівка і третій раз провести реколекції для парафіян: села Званівка, Переїзне, Роздолівка і м. Бахмут, що на Донеччині.

Люди унікально сприймають Слово Боже і приймають Святі Тайни. У Званівці і Роздолівці стоять прекрасні храми заповнені дітьми, молоддю і старшими. Це дивує і заставляє задуматися: «Звідки посеред цих пустирів такі оази і такий розквіт?». Бо, якщо проїхати машиною в радіусі двохсот кілометрів всю Донеччину, то ніде – ані у містах, ні у селах, ані по сім’ях, чи по родинах, неможна буде знайти настільки свідомих і практикуючих християнське життя людей.

Хто ті місіонери, вище згаданих духовних громад? Які як небесні десантники, шукаючи душі серед пустиру і запустіння, ще на початку 90-их років, започаткували і продовжують цю святу опіку.

З хронік монастиря можемо згадати: о. Мирона Семківа, ЧСВВ, о. Софрона Попадюка, ЧСВВ, о. Власія Фуса, ЧСВВ, о. Клавдія Марунчака, ЧСВВ та Владику Іринея Білика, ЧСВВ, (як першого єпископа), які на початках приїжджали, проповідували, сповідали, євангелізували та благословляли ці землі на Сході України.

Основні початкові будівельні роботи храмів і монастиря здійснювали місцеві жителі під проводом душпастирів, а їм допомагали брати студенти, які приїжджали на канікули чи свята. Добродіями були як прості жителі сіл, так і парафіяни зі заходу України. Особливо хочемо згадати відомого добродія і мецената світлої пам’яті  Йосифа Марію де Вольфа з Німеччини, який вклав вагомий фінансовий внесок у ці будови.

Сьогодні в умовах війни тут служать ієромонахи: Павло Федусів, ЧСВВ, ігумен монастиря  та храму Пресвятого Серця Христового с. Званівка, та громад с. Роздолівка, с. Переїзне та м. Бахмут, та його помічники єромонахи Тадей Годованець, ЧСВВ, Вячеслав Сеник, ЧСВВ, Мирослав Куян, ЧСВВ, які своє душпастирування поєднують з капеланством для воїнів, що захищають нас. Неодноразово вони виїзджали у гарячі точки і наражаючи своє життя на небезпеку шукали за пораненими. Мешканці цих сіл до сьогодні згадують воєнні дії: над селами пролітали гради, підозрілі вішали на газовій трубі директора Званівського будинку культури, п. Світлану, але Божа Матір її врятувала, і навіть дала покликання до монастиря: сестра послушниця Світлана проходить свою кандидатуру у Згромадженні Сестер Святого Священномученка Йосафата. Те, що ні один дім не постраждав, люди завдячують душпастирській опіці отців, які щоденно служать їм Св. Літургії.

Ми розпочали наші реколекції з духовної віднови чернечої спільноти у четвер 29-го березня 2018 р. Б. Темою духовної віднови була «Духовний фундамент св. Ігнатія Лойоли».

П’ятниця. (1-й день реколекцій)

8:00 Літургія Напередосвячених Дарів і наука. С. Званівка

13:00 зустріч з лікарями, медиками та волонтерами і капеланом Сергієм організації АСАП-Ріск’ю (найшвидша і найнеобхідніша допомога), в с. Зайцево Горлівського району. Все їхнє служіння є добровільним і жертвенним подвигом порятунку поранених під обстрілами в умовах війни. Яких лікарі і волонтери після зриву снарядів в окривавлених власних обіймах везуть в найближчі клініки, м. Бахмут та м. Часів Яр. Їм доводиться позичати кошти для ремонту реанімобілів та створення умов для утримання їхньої спільноти і закупівлі необхідних ліків, тощо. Останній борг становить 300000 тис гривень. Ці люди залишили свої домівки, сім’ї, роботи, вигідне життя, сон, і бажають аж до зупинення війни бути ангелами-хоронителями, які вдень чи вночі чекають сигналу про поміч, щоби лізти в це «пекло»,  та рятувати життя душ і тіл наших героїв. Зустріч зі спільнотою АСАП була для нас великим даром Божої любові.

14:30 відвідування наших воїнів у військовому госпіталі (в хірургії та терапії) та організування для них сповіді, Служби Божої, Хрещення та Єлеопомазання на наступний день у каплиці госпіталю в м. Часів Яр. Після цього ми відвідали приватний госпіс для важко хворих і немічних – стареньких, яким опікується п. Євген. Серед них є матері і батьки, які переживши бомбардування, були змушені залишити розвалені доми.

17:00 Служба Божа в с. Роздолівка, наука і сповідь.

19:00 Наука після хресної дороги у с. Званівка.

Ділення пережитими враженнями з чернечою спільнотою і сон.

Субота (2-ий день реколекцій)

8:00 Проповідь на Службі Божій у с. Званівка.

9:00 Проповідь та Сповідь на Службі Божій у с. Роздолівка.

По дорозі прийняли духовну літературу для військових від волонтерів. Це організувала п. Євдокія з Івано-Франківщини, знайома о. д-на Мирослава від жертводавця Володимира Панчишина, директора релігійного видавництва Свв. Володимира і Ольги, м. Львів. Книги надзвичайно цінні за духовно-патріотичним змістом.

11:00 Служба Божа, Хрещення, Єлеопомазання, Сповідь, євангелізація та ширше знайомство з командирським складом та воїнами госпіталю. Відкриття мінібібліотеки хірургічного та терапевтичного відділень у каплиці госпіталю м. Часів Яр.

16:00 Велика Хресна Дорога за мир вулицями Званівки до якої долучилися парафіяни з с.  Переїзного.

Неділя (Квітна, 3-ій день реколекцій)

8:00 Служба Божа у с. Роздолівка, наука, благословення, повний відпуст і спільна світлина.

Проповідь, благословення, повний відпуст та посвячення верби у с. Званівка після Служби Божої о 9:30.

12:30 Зустріч з парафіянами у м. Бахмут, Служба Божа, проповідь.

15:00 I-ша зустріч з ГО «Бахмут Український»: волонтери, які приймали з опікою сотні поранених воїнів з Дебальцівського котла, деякі з них є парафіянами громади м. Бахмут і мріють мати свою церкву зі своїм місцем.

16:00 відвідали маму з важко хворою дитиною у Дитячій лікарні м. Бахмут, молилися, сповідали і Причастили.

17:00 В м. Часів Яр: Сповідь, Причастя, Єлеопомазання немічних і хворих дідусів і бабусь в приватному госпісі п. Євгена.

Понеділок

17:00 II-га зустріч з більшим складом ГО «Бахмут Український» у м. Бахмут. Обговорення спільних кроків спрівпраці зі Званівським Василіянським монастирем: духовне життя, інтелектуальний вишкіл з можливими виїздами у просвітні заклади Галичини, вдосконалення та краще впорядкування архівного матеріалу ГО «Бахмут Український» з метою перевидання. Виявлення бажання спільної співпраці із спільнотою монастиря с. Званівки.

Вівторок

7:00 Утреня

8:00 Служба Божа, проповідь для Євхаристійної групи вірних, які щодня творять молитовну спільноту з отцями монастиря.

16:30 Зустріч з майбутньою громадою УГКЦ у м. Лиман (юристами-біженцями з Донецька п. Сергій та п. Тетяна), та обговорення їхнього подальшого духовного розвитку під опікою оо. Василіян с. Званівка. І завершення реколекцій.

Богові слава. АМІНЬ

3.04.2018 с. Званівка

Реколектант о. Леонід Григоренко, ЧНІ

ФОТОЗВІТ

Top