10 червня 2017 р. відбулася Всеукраїнська проща для медиків організована Патріаршою комісією душпастирства охорони здоров’я УГКЦ до Зарваниці. Луцький екзархат з благословення вл. Йосафата Говери, представляли лікарі та медпрацівники Луцька, які є парафіянами храму Різдва Пресвятої Богородиці. Ревний душпастир цього храму о. Тарас Омельчук, слідуючи багатолітній традиції організовування прощ до Зарваниці свого пароха о. мітрата Романа Бегея, не тільки зібрав 20 прочан, але і з ними пішки йшов з Ходачкова (40 км.) до Зарваниці.

9 червня о 22.00 ми мали Божественну Літургію на якій роздумували про покликання лікаря, а 10.06. об 11.00 була архиєрейська Служба Божа, очолювана владикою Теодором Мартинюком, помічником Тернопільської архиєпархії. У своєму слові владика Теодор підкреслив, що покликання лікаря є дуже важливе тому, що до нього (лікаря) звертаються всі, і від того як лікар віднесеться  до свого служіння залежить навіть життя пацієнта. Вкінці Літургії були представлені різні посадовці обласних рівнів Тернопільської та Івано-Франківської областей. У нашій скромній паломницькій групі також були представники обласного рівня: дитяча обласна реанімація, обласна хірургія та травматологія, представник обласного департаменту захисту матері та дитини. Спілкуючись та ділячись досвідом під час вечері з нагоди ювілею п. Ореста та п. Олі, ми зрозуміли, що цей приклад прочан, які вже роками ходять до Зарваниці, можна поширювати на інші наші парафії. Отець Тарас Омельчук почав працювати над схемою можливих екзархальних прощ лікарів та медпрацівників, які б об’єднували наприклад, Ковель, Дубно, Рівне, Луцьк, Радивилів і інші: автобуси підвозили б паломників до Тернополя, а з Тернополя вони б могли іти пішки. Цікаво, що ця піша проща від нашого екзархату відбувалася тоді коли Верховна Рада і Уряд України думають як реформувати нашу медицину, адже ж ми чули по всіх каналах та новинах, що щогодини в Україні помирає 67 осіб через брак ліків. І дійсно ми потребуємо не тільки політично-економічної реформи, але і духовної. Бо якщо серед медпрацівників з’являться глибоко віруючі, сповнені жертвенної любові і милосердя до пацієнтів - буде мати зміст і чисто організаційна реформа. Лікарі, які прибули з усієї України, великими чергами чекали на сповіді, а ми мали щастя послужити їм як сповідники, приймали Євхаристійного Ісуса – Головного Лікаря душ і тілес, і молилися за своїх колег по роботі, за всіх довірених їм пацієнтів, серед яких, як сказав вл. Теодор, можуть бути всі категорії суспільства: і єпископи і священики, монахи і монахині, вірні, миряни. Отже тепер ми ще більше усвідомлюємо наскільки і нам слід молитися за наших лікарів, медсестер, волонтерів.

 

ФОТО

О. Леонід Григоренко, ЧНІ