Царські часи напередодні Різдва Христового

Царські (або Великі) часи – це унікальні богослужіння, які служать лише тричі на рік: на Різдво Христове, Богоявлення, а також на Великдень. Існують І, ІІІ, VІ, ІХ часи, вони служаться окремо протягом дня, а на ці три празники об’єднані в одну службу. Назва цього богослужіння походить від звичаю візантійських імператорів бути особисто присутніми на цьому молінні. Варто додати, що Царські часи служать у п’ятницю, якщо Різдво Господнє, яке є нерухомим святом, випадає в неділю або в понеділок, як і маємо цього року. Натомість у інших випадках Царські часи звершуються в Навечір’я цього свята.

Ці богослужіння мають важливу мету – привести вірних до розуміння значення цього свята, зрозуміти наскільки воно є для нас важливим, наскільки важливе для нашого спасіння воплочення Господа нашого Ісуса Христа – Спасителя світу. Це богослужіння складається із декількох частин, але особливу увагу слід надати читанням уривків із Старого та Нового Завітів. Кожне з читань присвячене до цієї події, яку святкуємо. Таким змістом також наповнені стихири: «Я, довідавшись від пророків та вістку прийнявши від ангела, упевнився, що Марія родить незбагненного Бога, якому прийдуть поклонитися мудреці зі сходу…», мовиться про Йосифа Обручника. Цей стишок складений на основі Святого Письма і подається нам під час богослужіння для роздумування Хто такий Ісус – Він Бог, який прийняв людське тіло, щоб Себе об’явити світові і своє спасіння.

У своїй проповіді владика Йосафат наголосив на важливості часів, як однієї з перших форм християнської молитви для духовного зростання вірних. Перші християни відзначалися великою ревністю в духовному житті і тому мали звичай молитися до Бога у визначені години дня. Вони збиралися для спільної молитви, щоб звернутися до Бога і воздати Йому хвалу. Сьогодні ми не маємо часу збиратися на молитву як наші предки, але це не означає, що ми не маємо практикувати молитву в особистому житті. Багато священиків, ченців, черниць покинули своє покликання і причиною цього став брак молитви у їхньому житті, пояснив архиєрей. Багата християнська спадщина, яку передавали нам предки, відкриває нам одну просту істину: «Хто молиться, той спасеться».

Top