20 квітня 2025 року Божого, вся християнська спільнота урочисто відзначає свято – Світле Воскресіння Христове, або Пасху Господню. Це свято є кульмінацією літургійного року, «свято свят і торжество торжеств», символ перемоги життя над смертю.

Святкові богослужіння розпочалися з Надгробного, яке відбулося перед плащаницею в центрі храму. Після цього віряни та духовенство здійснили урочисту хресну ходу навколо храму, а відтак — Пасхальну Утреню. Після Утрені слідувала Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив Преосвященний владика Йосафат разом із настоятелем храму о. Тарасом Омельчуком, сотрудником о. Ярославом Пелихом та вислуженим парохом митрофорним протоієреєм Романом Бегеєм.

«Сьогодні ад, стогнучи, голосить: Пропало моє царство!*

Хоч цього Пастиря розп’ято,* проте він воскресив Адама».

(Стихира вечірньої великої суботи)

У Велику суботу преосвященіший владика Йосафат Говера очолив Вечірню із Літургією Василія Великого у катедральному храмі Різдва Пресвятої Богородиці у м. Луцьк.

Благообразний Йосиф,* з дерева знявши

пречисте тіло твоє,* плащаницею чистою обвив,*

і пахощами в гробі новім, покривши, положив.
(Тропар Страсної п’ятниці)

У Велику і Страсну П’ятницю владика Йосафат Говера, взяв участь у Вечірні із виставленням Плащаниці у храмі св. Йосафата м. Володимир.
Серед вірян Плащаниця користується великим почитанням і любов’ю. Вірні, по можливості, дотримуються у Велику П’ятницю строгого посту і віддають шану Плащаниці, наче приступають до Святого Таїнства Євхаристії. Коло Божого Гробу, зазвичай, стоїть почесна сторожа молодіжних і старших організацій, подекуди навіть цілу ніч зі Страсної П’ятниці на Велику Суботу.

Великий четвер – четвер страсного тижня. В народі цей день зветься “Чистий четвер”. Ця назва несе в собі не лише людське, а й духовне значення для вірних Церкви, оскільки це день очищення душ.
Варто згадати події, які описує святе Євангеліє. Ісус Христос віддає себе нам на поживу під видом хліба і вина, встановлюючи цим Пресвяту Євхаристію – центральне таїнство Церкви, джерело і вершину християнського життя.

Христос умиває учням ноги. Владика і Творець послуговує своїм слугам і називає їх товаришами. Це символ смиренності і братської любові, любові Бога до свого творіння.

Першим кого відвідав о. Ярослав з небайдужими екоактивістами було селище Турійськ Ковельського району, де з ініціативи місцевого настоятеля парафії св. Димитрія Мироточця УГКЦ о. Івана Дутки та сприянням місцевого селищного голови п. Олексія Безсмертного була висаджена алея фундука в турійському селищному парку.

В даній події активну участь взяли школярі 9-Б класу Турійської школи-ліцею на чолі з вчителем трудового навчання, журналістка місцевої газети «Народне слово» та вірні церкви євангельських християн-баптистів.

Спочатку під патронатом о. Івана Дутки відбулося спільне знайомство і щирі слова привітання від усіх сторін, далі пролунала спільна молитва всіх присутніх за Богом створений світ, а також священники помолилися чин насадження дерев. Зустріч продовжилася зверненням о. Ярослава з тематичною доповіддю до учасників екоакції, в якій він наголосив на тому, що як християни ми покликані бути добрими управителями усякого Божого створіння, особливо в час війни, бережливо ставитися до нього і повинні дбати про майбутні покоління, про те, які ресурси ми залишимо після себе для них.

Квітна Неділя 2025 року стала особливою для громади катедрального храму Різдва Пресвятої Богородиці в Луцьку. У цей світлий день, 13 квітня, відбувся урочистий Чин прийняття у члени Марійської Дружини – події, що відкрила нову сторінку в історії парафіяльного життя.

Вперше при храмі була організована Марійська Дружина, до якої вступили 13 молодих парафіян – дітей і юнаків, які виявили щире бажання служити Богові та спільноті через молитву, добрі діла та підтримку храму. Їхня діяльність буде спрямована на збагачення молитовного життя громади, а також на виконання важливих практичних завдань для підтримки порядку та гармонії у храмі.

Цими днями у всіх структурах Української Греко-Католицької Церкви, доєднуючись до заклику єпископських конференцій Європи, молилися за справедливий мир для України та Святої Землі.

Ця ініціатива має на меті підкреслити важливість миру у світі, а також підтримати тих, хто страждає від наслідків політичних конфліктів. Молитва за мир є важливим кроком у нашій спільній боротьбі за гідність і права кожної людини. У цей особливий день ми всі запрошені долучитися до спільної молитви за мир, щоб висловити нашу солідарність з тими, хто переживає важкі часи.

Місцем духовного оновлення 12 та 13 квітня 2025 року стала парафія святого апостола і євангелиста Івана Богослова  в місті Рожище УГКЦ Луцького екзархату. На запрошення отця Сергія Василіва протягом двох днів парафіяни мали нагоду взяти участь у реколекціях, які провадив отець -доктор Прокопій Лотоцький, ЧСВВ з міста Володимира.

Тема реколекцій – «Дар Божої присутності в житті людини» глибоко відгукнулася в серцях присутніх. Отець Прокопій у своїх  науках розкривав важливість усвідомлення Божої присутності в кожній миті нашого життя. Він наголошував на тому, що Бог завжди поруч, навіть у найскладніших обставинах, і що саме в Ньому ми знаходимо силу, підтримку та надію. Головне – це кожного ранку, прокинувшись, пам’ятати, що ми спасенні, за нас помер наш Бог.

У Лазареву суботу, 12 квітня, Єпископські конференції Європи об’єдналися в молитві за справедливий і тривалий мир в Україні та Святій Землі. Ця ініціатива має на меті підкреслити важливість миру у світі, а також підтримати тих, хто страждає від наслідків політичних конфліктів. Молитва за мир є важливим кроком у нашій спільній боротьбі за гідність і права кожної людини. У цей особливий день ми всі запрошені долучитися до спільної молитви за мир, щоб висловити нашу солідарність з тими, хто переживає важкі часи.

При парафії Вознесіння Господнього УГКЦ у Дубно вже більше трьох років функціонує Благодійна кухня – місце, яке об’єднує небайдужих і жертовних людей, котрі своєю працею допомагають потребуючим.

Традиційно, як і в попередні роки, 11 квітня 2025 р. Б. перед Пасхальними святами, на кухні випікають пасочки для воїнів на лінії фронту.